Творчість поза виключенням. Перегляд фільмів народної кіностудії "Каменяр"

Нечуючі посідали суперечливе місце в ідеологічній системі соціалістичного суспільства Радянського Союзу — між інтеграцією та інституційною ізоляцією. Від моменту створення Всесоюзного товариства глухих у 1926 році формувалася розгалужена мережа організацій, що забезпечувала працю, освіту та культурне життя, водночас окреслюючи окремий соціальний простір для нечуючих. Ця інфраструктура не лише обмежувала, а й ставала середовищем автономії: у її межах формувалися власні соціальні зв’язки, культурні практики та способи самовираження. 

Від середини 1960-х років при Львівському будинку культури Українського товариства глухих діяла народна кіностудія "Каменяр" під керівництвом Мирослава Максимовича. Її кіноаматори не лише документували діяльність навчально-виробничих підприємств нечуючих у випусках кіножурналу "Наше Життя", але й створювали художні стрічки, експериментували у жанрах стоп-кадрової анімації, знимкували репетиції, вистави та гастролі Львівського театру міміки і жесту.  

Запрошуємо на перегляд фільмів кіностудії "Каменяр", під час якого поспостерігаємо за різними вимірами життя спільноти, за тим, як аматорський театр і кінематограф ставали просторами, у яких нечуючі не лише брали участь у культурному житті, а й формували власні образи, наративи та досвід, — повертаючи собі суб'єктність і голос.

Колекція народної студії "Каменяр" була оцифрована в 2024–2025 роках у межах проєкту Міського медіаархіву Центру міської історії "Збереження української спадщини аматорських та домашніх фільмів", реалізованого за підтримки The Modern Endangered Archives Program.

Подія відбудеться в межах публічної програми Центру міської історії [розархівування] у співпраці із Центром міської мобільності.

Зображення

Верхнє: Володимир Курилас в образі Гамлета, стоп-кадр фільму "Репетиція", 1975-1976, колекція народної кіностудії "Каменяр"/ Міський медіаархів Центру міської історії

Галерея: Ірина Середа